Раніше мультиварка багатьом здавалася лише з розсипчастими кашами та наваристими супами, поки одна допитлива господиня не ризикнула вилити в чашу бісквітне тісто. Зараз випічка в мультиварці стала таку ж звичну справу, як і картопляне рагу.Герметичний об’єм, стабільний нагрів та підвищена вологість всередині формують середовище, за яких навіть таке примхливе дріжджове тісто поводиться слухняно, а кекси майже ніколи тріскаються верхом. Утім, є тонкощі, без яких найапетитніший задум перетворюється на глевкий млинець. Саме про ці деталі й йтиметься далі — без зайвого пафосу, лише практичні висновки.

Чим випікання в мультиварці відрізняється від духовки

Основна різниця полягає в нагрівальному елементі, розташованому знизу. Жар піднімається від дна чаші, через що низ пропікається набагато швидше за верх. Верхню скоринку по суті, нема чому формувати, адже кришка приладу як правило не має потужного тену. Саме тому випічка з мультиварки часто виходить блідою згори, хоча всередині вже повністю готова. Інший бік — щільне закриття. На відміну від духовки, де волога випаровується крізь щілини, у мультиварці пара залишається в чаші, створюючи ефект водяної бані. Це не дає пересохнути, але разом з тим потребує трохи меншої кількості рідини в рецептурі. Якщо взяти класичний рецепт кексу й без адаптації помістити його в чашу, можна одержати мокруватий м’якуш, що нагадує пудинг. Досвідчені кулінари радять зменшувати об’єм молока чи кефіру приблизно на 10–15 відсотків, якщо готуєте випічку в мультиварці вперше за чужим рецептом. Також варто зважати на потужність конкретної моделі: прилади на 700 Вт і 1000 Вт поводяться зовсім не однаково, і час випікання доведеться підганяти під власний апарат.

З яким тістом мультиварка спрацьовує найкраще

Найбільш передбачуваний результат дає густе, ледь текуче тісто — те, що повільно сповзає з ложки, а не ллється струменем. Йдеться передусім про бісквіт на олії, сметанні кекси, сирні запіканки та манники. Рідке тісто для шарлотки теж виходить непоганим, однак у ньому яблука часто падають униз, утворюючи вологий прошарок. Дріжджові пироги в мультиварці — окрема історія: через відсутність сильного верхнього жару колір залишається блідим, тож треба перевертати виріб у процесі або допікати під кришкою, перевернувши догори дном. Пісочне тісто теж можна прилаштувати, хоча розкачати в чаші не надто зручно — краще сформувати корж руками й зробити невеликі бортики. Слід зауважити про заварне тісто: профітролі та еклери в мультиварці спекти можна, але вони майже не піднімуться без конвекції. Тому початківцям радять починати знайомство з випічкою в мультиварці саме з бісквітних варіантів, які терпимі до невеликих огріхів й стабільно виходять пишними. Майстер-кондитер маленької пекарні підказує: якщо додати до тіста ложечку кукурудзяного крохмалю, структура м’якуша стає дрібнопористою й пружною, а ризик осідання після вимкнення суттєво знижується.

Програми й температури без таємниць

Майже в кожній моделі є режим «Випічка», який автоматично встановлює температуру в діапазоні 160–180 градусів. Проте на практиці реальний нагрів може різнитися, тому знавці радять застосовувати кухонний термометр хоча б на етапі знайомства з новим приладом. Поза базовою програмою, часто використовують такі режими:

• «Мультикухар» дає змогу вручну задати і температуру, і час — ідеально для довгого томління на 150 °C;
• «Підігрів» рятує, коли треба, щоб дріжджове тісто підійшло в теплі без протягів;
• «Смаження» — на ньому швидко підрум’янюють верх перевернутого пирога після основного циклу випікання;
• «Йогурт» або «Тушкування» на малих температурах — беруть для повільного допікання сирників чи суфле, де агресивне тепло шкодить.

Багато господинь комбінують режими: спочатку вмикають «Випічка» на 40 хвилин, потім залишають на «Підігріві» ще на 10–15 хвилин, якщо шпажка волога. Такий підхід виручає, коли тісто надто важке або в чаші багато фруктів. Важливо не відкривати кришку перші 20 хвилин готування, інакше бісквіт неминуче впаде — різкий перепад тиску й температури руйнує повітряні бульбашки. У фірмових інструкціях зазвичай наводять базові рекомендації, проте реальні тонкощі проявляються лише на практиці. Більше нюансів щодо підбору режиму для конкретного типу тіста можна знайти в , яку ми опублікували минулого місяця.

Як спекти ідеальний бісквіт у мультиварці: жодної магії

Пухкий бісквіт у мультиварці перестав бути лотереєю, відколи кулінари розібрали послідовність дій. Насамперед яйця мають бути кімнатної температури — холодні гірше збиваються й дають менш стійку піну. Цукор краще змолоти в пудру або взяти дрібнокристалічний, тоді він швидше розчиняється, не обтяжуючи масу. Окремо чи разом збивати білки та жовтки — дискусія стара, проте для мультиварки краще працює метод роздільного збивання: так тісто насичується більшою кількістю повітря, що компенсує відсутність конвекції. Борошно просіюють тричі, обов’язково, насичуючи його киснем, і вводять у яєчну суміш лопаткою рухами знизу вгору. Жодних міксерів на цьому етапі — лише акуратне перемішування, щоб не зруйнувати бульбашки. Чашу змащують вершковим маслом і трохи припиляють борошном або манкою; популярний зараз «французький сорочка» з масла та цукру теж працює, даючи легку карамельну скоринку. Виливають тісто й одразу ставлять у розігріту мультиварку. Готовність визначають шпажкою: вона має вийти сухою, але на дотик м’якуш може здаватися трохи пружинистим. Після сигналу бісквіт залишають із відкритою кришкою на 5 хвилин, щоб він відпочив, а вже потім виймають. Цей короткий відпочинок запобігає різкому стисканню й осіданню середини.

Бліда скоринка і сира середина більше не проблема

Бліда скоринка дратує багатьох, хто тільки починає освоювати випічку в мультиварці. Один із простих прийомів — перевернути корж і на кілька хвилин увімкнути режим «Смаження» без кришки. Треба лише стежити, щоб не пересушити. Інший підхід — використовувати в тісті інгредієнти, які самі по собі дають колір: какао, розчинна кава, мед або навіть трохи паленого цукру. Непропечена середина зазвичай виникає через надто товстий шар тіста. Мультиварка не призначена для високих пирогів, тому якщо конче треба спекти об’ємний бісквіт, його розрізають на коржі вже після випікання, а не намагаються підняти тісто на всю висоту чаші. Соковиті фрукти й ягоди варто обваляти в крохмалі перед додаванням, інакше навколо них утвориться сирувата зона. Ще одне спостереження: чаша мультиварки нагрівається нерівномірно, тому десь на тридцятій хвилині варто обережно розвернути чашу, якщо конструкція дозволяє. Це не передбачено інструкціями, але на практиці допомагає уникнути ситуації, коли один бік уже засмаг, а другий ледь пропікся. Якщо по завершенні циклу зубочистка виходить із вологими крихтами, не поспішайте додавати ще 20 хвилин одразу — краще ввімкнути «Підігрів» хвилин на 15. Такий м’який догрів рідко призводить до підгоряння низу, а от повторний запуск «Випічки» може зіпсувати всю справу.

У підсумку стає зрозуміло, що мультиварка не є конкурентом професійною духовкою, але відкриває зовсім інший шлях до смачної домашньої випічки. Сильними сторонами лишаються — стабільна вологість, мінімум нагляду й відсутність підгорілих країв. Потрібно лише пристосувати рецептуру, потоваришувати з режимами й не боятися експериментувати з перевертанням. Тоді навіть буденний кефірний пиріг набуває оксамитової текстури, яку рідко зустрінеш у звичайній печі, а бісквіт виходить настільки високим, що викликає захват у того, хто його замісив.